На моєму мобільному телефоні спрацював сигнал, сповіщаючи про отримане повідомлення. Донька просила рецепт пирога з м’ятним морозивом, який мені залишила ще моя бабуся. Передивляючись пожовтілі картки з рецептами, що зберігались у старій коробці, я побачила унікальний почерк бабусі й подумала, що якщо враховувати мою доньку, то в нашій родині цим рецептом буде користуватися вже четверте покоління.

А потім на думку прийшло наступне: “А які інші сімейні цінності передаються від покоління до покоління? Як ми ставимося до такої спадщини, як віра? Чи буде моя віра і віра моєї бабусі відігравати якусь роль у житті моєї доньки та її нащадків?”

У Псалмі 79 псалміст оплакує ізраїльський народ, який відійшов від Бога і втратив віру своїх батьків. Асаф благає Бога врятувати Свій народ від нечестивих та відновити Єрусалим. Якщо Господь зробить це, псалміст обіцяє відновлене й постійне дотримання народом Його шляхів: “А ми, Твій народ і отара Твого пасовиська, будем дякувати Тобі вічно, будем оповідати про славу Твою з роду в рід!” (Пс. 79:13).

Я з великим задоволенням поділилася з донькою рецептом, бо знала, що десерт моєї бабусі подарує насолоду вже четвертому поколінню. Але я також щиро молилась про найбільш важливу, вічну спадщину − вплив віри нашої родини на наступні покоління.