Коли один із наших співробітників зателефонував і сказав, що він потерпає від нестерпного болю, це стурбувало весь колектив. Після перебування в лікарні він повернувся на роботу і показав нам причину свого болю – нирковий камінь. Лікар дозволив його взяти в якості сувеніра. Коли я поглянула на цей камінь, то згадала, як багато років тому страждала від жовчного каменя. Це було дуже боляче.
Хіба не дивно, що така маленька річ, як нирковий камінь, може змусити надзвичайно страждати все тіло? Але в якомусь розумінні саме на це вказував апостол Павло: “І коли терпить один член, то всі члени з ним терплять” (1 Кор. 12:26). Зображуючи всесвітню спільноту християн, Павло використовує метафору тіла. Всі ми маємо різні дари й виконуємо різні функції. Але через те, що ми разом складаємо одне тіло, то боляче всім, коли страждає хтось один. Якщо, наприклад, хтось один стикнувся з переслідуваннями, випробовуваннями, ми відчуваємо той самий біль, наче самі зазнали цих страждань.
Біль мого співробітника спонукав його шукати допомоги, якої потребувало його тіло. В тілі Христа біль іншого викликає в нас співчуття і теж може спонукати до певних дій. Ми можемо молитися, підбадьорювати словом – зробити що-небудь заради сприяння процесу зцілення. Саме так функціонує тіло як одне ціле.
