Тренер, який готував мене у школі до кросу, якось порадив мені: “Не намагайся бути першою. Ті, хто відразу біжать першими, майже завжди видихаються”. Натомість він порадив мені триматися близько до найшвидших бігунів. Дозволяючи іншим встановлювати темп, я зберігала свої фізичні й моральні сили, яких потребувала для успішного фінішування.
Розуміння цього принципу допомогло мені краще звершити забіг, але знадобилося набагато більше часу зрозуміти, як цей принцип стосується християнського учнівства. У своєму житті я була схильна вважати, що бути віруючим в Ісуса означає дуже важку працю . Але такі уявлення вимагали виснажливих зусиль і мимоволі призводили до втрати тієї радості та свободи, що маємо у простому слідуванні за Ісусом (Ів. 8:32, 36).
Ісус Христос ніколи не пропонував нам програму зі самовдосконалення. Натомість Він обіцяв, що якщо шукатимемо Його, то отримаємо бажаний для нас спочинок (Мт. 11:25-28). На відміну від багатьох інших релігійних вчителів, які роблять акцент на ревному слідуванні різним збіркам правил, Ісус учив, що можемо пізнавати Бога просто через пізнання Його Сина. (Мт. 11:27). Коли шукаємо Ісуса, знаходимо полегшення від своїх тягарів (Мт. 11:28-30).
Слідуючи за нашим “тихим та покірливим” Лідером (Мт. 11:29), ми знаходимо спочинок в Його любові.