Спостерігаючи з трибуни за грою своєї дочки в баскетбол, я почула, як тренер промовив дівчатам на полі єдине слово: “Подвійний!” Миттєво їх захисна стратегія змінилася. Замість того щоб закривати найвищу баскетболістку суперників “один на один”, вони взялися за неї вдвох. В результаті та, хоча і володіла м’ячем, так і не змогла закинути його в корзину, а наша команда перемогла.
Соломон, автор книги Еклезіястова, намагаючись упоратись з пастками і розчаруваннями світу, визнає, що наявність товариша у нашому труді приносить “хорошу заплату” (Екл. 4:9). Якщо на одного хтось “напав… то вдвох вони стануть на нього” (в. 12). Друг також може допомогти, якщо ми впали (в. 10).
Слова Соломона спонукають нас ділити свій шлях з іншими, аби ми не зазнавали життєвих випробувань на самоті. Від декого з нас це вимагає певного рівня вразливості, незнайомої або незручної для нас. Інші прагнуть цієї близькості й намагаються знайти надійних друзів. В усякому разі не потрібно полишати спроб.
Соломон і баскетбольні тренери погоджуються, що наявність товаришів є найкращою стратегією боротьби з труднощами на спортивному полі та в житті. Господи, дякуємо за людей, яких Ти нам послав для підбадьорення і підтримки.
