Ліза не співчувала тим, хто зраджував у подружньому житті… допоки сама не стала глибоко незадоволеною власним шлюбом і намагалася не піддатися небезпечній спокусі. Болісний досвід допоміг їй виявляти співчуття до інших і краще зрозуміти слова Ісуса Христа: “Хто з вас без гріха, – нехай перший на неї той каменем кине” (Ів. 8:7).
Ісус Христос сказав це, коли навчав у храмі. Група вчителів закону і фарисеїв привела до Нього жінку, схоплену в перелюбі, і запитала: “Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням. А Ти що говориш?” (Ів. 8:5). Вони вважали, що Господь Ісус становив загрозу їхній владі, тому питали, “спокушуючи… щоб мати на Нього оскарження” та позбутися Його (Ів. 8:6).
Однак, коли Господь відповів: “Хто з вас без гріха, – нехай перший на неї той каменем кине”, жоден з обвинувачів жінки не зміг підняти камінь. Один за одним вони розійшлись.
Перед тим, як критично оцінювати чиюсь поведінку, легковажно ставлячись до власного гріха, будемо пам’ятати, що усі ми “позбавлені Божої слави” (Рим. 3:23). Наш Спаситель не засудив жінку, а дарував їй (і разом із нею нам) благодать і надію (Ів. 3:16; 8:10-11). Хіба ми можемо чинити по-іншому?
