Роками я прикривала своє серце щитом страху. Це стало приводом не пробувати нових речей, не здійснювати свої мрії і не слухатися Бога. Однак страх втрати, болю і відмови заважав мені розвивати люблячі стосунки з Богом та іншими. Страх зробив мене ненадійною, занепокоєною, ревнивою дружиною та надмірно турботливою і стурбованою матір’ю. Проте через постійне пізнання, як сильно мене любить Бог, Господь змінює мої стосунки з Ним та іншими. Знаючи, що Бог потурбується про мене, я відчуваю себе безпечніше і готова віддати пріоритет потребам інших.

Бог є любов (1 Ів. 4:7-8). Хресна смерть Ісуса Христа є вищим проявом любові, який розкриває глибину Його почуттів до нас. Оскільки Бог любить нас і живе в нас, ми можемо любити інших на підставі того, Ким Він є і що Він зробив (1 Ів. 4:11-12).

Якщо ми приймаємо Ісуса, як свого Спасителя, Він дає нам Святого Духа (Ів. 4:13-15). Дух, допомагаючи нам пізнавати і покладатися на Божу любов, все більше уподібнює нас Ісусу (Ів. 4:16-17). Зростання довіри може поступово усунути страх, бо ми точно знаємо, що Божа любов до нас глибока й досконала (Ів. 4:18-19).

Пізнаючи Божу особисту і безумовну любов до нас, ми можемо зростати і наважитись на любов без страху в стосунках із Ним та іншими.