На околицях Парижа, як і в інших містах світу, люди приходять, щоб допомогти безпритульним у своїх громадах. Одяг у целофанових пакетах вішають на позначених парканах, аби безхатченки брали його для своїх потреб. На пакетах написано: “Мене не загубили; я для тебе, якщо ти змерз”. Ці зусилля не тільки зігрівають бездомних, але і навчають громаду необхідності допомагати нужденним.

Святе Письмо наголошує на важливості турботи про бідних, закликаючи нас “відкривати руку” для них (Повт. 15:11). Ми можемо мати схильність відводити погляд від становища бідних, міцно тримаючись за свої багатства, замість того, щоб ними ділитися. Однак Бог спонукає нас усвідомити, що нас завжди оточуватимуть нужденні, і ми повинні виявляти до них щедрість. Господь Ісус говорить, що, допомагаючи бідним, ми отримуємо вічний скарб на небесах (Лк. 12:33).

Наша щедрість може бути відома тільки Богу. Однак, даючи щедро, ми не тільки задовольняємо потреби оточуючих, але і відчуваємо радість, даровану Богом через турботу про інших. Допоможи нам, Господи, мати відкриті очі та руки, щоб задовольняти потреби тих, кого Ти посилаєш на наших шляхах!