Я відкрила дитячу Біблію з чудернацькими ілюстраціями і почала читати внуку. Нас одразу захопила оповідь про Божу любов і турботу. Позначивши, на чому ми зупинилися, я перегорнула книгу і знову прочитала заголовок: “Біблійна збірка оповідань про Ісуса: у кожній історії чутне Його Ім’я”. У кожній історії чутне Його Ім’я. Кожна історія…
Насправді Біблію, особливо Старий Завіт, іноді важко зрозуміти. Чому ті, що не знають Бога, схоже торжествують над Божою власністю? Як Бог може допускати таку жорстокість, якщо ми знаємо, що Його характер досконалий, а Його цілі – нам на добро?
Після Свого воскресіння Ісус Христос зустрів на дорозі в Еммаус двох учнів, які не впізнали Його і гнітилися через смерть Того, кого вважали за Месію (Лк. 24:19-24). Вони “сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити” (в. 21). Потім Лука описує, як Ісус “почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було” (в. 27).
У кожній історії чутне Його Ім’я, навіть у важких історіях, бо вони виявляють повний занепад нашого світу і потребу у Визволителі. Кожна дія, кожна подія, кожне втручання вказує на відкуплення, призначене Богом для Його примхливих дітей, щоб повернути їх до Господа.
