Зло, яке тривалий час приховувалось, а саме сексуальні домагання чоловіками багатьох жінок, над якими вони мали владу, було розкрите. Читаючи заголовки в газеті, моє серце завмерло, дізнавшись про докази злочинів двох чоловіків, якими я захоплювався. Церква теж не захищена від подібних вчинків.
Цар Давид також зазнав розплати. Біблія розповідає, як одного дня Давид “побачив… жінку, що купалася” (2 Сам. 11:2). І Давид пожадав її. Хоч Вірсавія була дружиною одного з його вірних воїнів (Урії), Давид все одно її взяв. Коли Вірсавія сповістила Давида про свою вагітність, той запанікував. А потім Давид наказав Йоаву зрадливо вбити Урію на полі бою.
Тут не приховується зловживання Давидом владою стосовно Вірсавії та Урії. Біблія усе змальовує без жодних прикрас, аби ми це побачили. Ми маємо протистояти злу.
Ми також маємо вивчати ці історії, бо вони застерігають від зловживання владою у теперішні часи. Давид був не тільки “чоловіком за серцем [Божим]” (Дії 13:22), але і людиною, яка мала нести відповідальність за свої вчинки. Ми також молитовно маємо тримати лідерів підзвітними за їхнє користування владою.
Спокутування можливе завдяки Божій благодаті. Читаючи далі, ми бачимо глибоке каяття Давида (2 Сам. 12:13). На щастя, навіть тверді серця можуть навернутися від смерті до життя.
