Ім’я Антоніо Страдіварі (1644–1737) стало легендарним у світі музики. Його скрипки, віолончелі та альти настільки цінуються за майстерність і чистоту звучання, що багато з них отримали власні назви. Один з інструментів, наприклад, відомий як “Месія-Салабу Страдіваріус”. Коли на ньому зіграв скрипаль Йозеф Йоахім (1831–1907), він сказав: “Я знову і знову згадую звучання цього унікального інструмента, з його мелодійністю і величністю”.

Втім навіть ім’я і звучання інструментів Страдіварі не можна порівняти з працею набагато величнішого Майстра. Упродовж усієї історії Бог богів називає Себе Ім’ям, яке вище за всі інші імена. Він хоче, аби ми визнавали, цінували і прославляли Його мудрість та діла під звуки музики (Вих. 6:1; 15:1-2).

Однак цей вияв сили у відповідь на благання страждаючого народу був лише початком. Хто б міг передбачити, що одного дня через слабкість розіп’ятих рук Бог залишить спадщину вічної і безмежної цінності? Хто б міг провістити дивовижу і велич музики, яка звучатиме в Ім’я Того, Хто помер, понісши покарання за наші гріхи і провини, щоб показати, як сильно Він нас любить?