Як оповідується в історії, в 1763 році молодий служитель, ідучи по гірській дорозі в Сомерсет, в Англії, заховався у печері від блискавок і зливи. Дивлячись на Чеддар Гордж, він думав про дар притулку і миру в Бозі. Сидячи там, він почав писати гімн “Скеля вічності” з його пам’ятними рядками: “Скеля вічна і міцна мені захист надала”.
Невідомо, чи думав Августус Топледі, коли писав гімн, про досвід Мойсея в ущелині (Вих. 33:22); можливо, думав. Історія у книзі Вихід оповідає про бажання Мойсея отримати від Бога запевнення і про Божу відповідь на це. Коли Мойсей попросив Бога показати йому Свою славу, Господь відповів йому милостиво: “Ти не зможеш побачити лиця Мого, бо людина не може побачити Мене і жити” (Вих. 33:20). Тому Бог, проходячи повз, заховав Мойсея в скелі, дозволивши йому побачити Його лише ззаду. І Мойсей пізнав, що Бог був із ним.
Господь сказав Мойсею: “Сам Я піду, і введу тебе до відпочинку” (Вих. 33:14); отже, можна не сумніватися, що ми також можемо знайти у Ньому притулок. Можливо, ми зазнаємо багато життєвих бур, як Мойсей та вищезазначений англійський служитель, однак, якщо звернемось до Бога, Він дарує нам спокій Своєї присутності.
