Коли ефіопська поліція знайшла її через тиждень після викрадення, вона перебувала в оточенні трьох чорногривих левів, які охороняли її, наче вона була однією з них. Семеро чоловіків викрали дванадцятирічну дівчинку, відвели її до лісу і побили. Однак дивовижним чином плач дівчинки почули леви, які прибігли і прогнали нападників. “Леви охороняли дівчину, допоки ми її не знайшли. Потім вони залишили її, як дарунок, і повернулися до лісу”, – сказав репортеру сержант поліції Вондіму.
Іноді насильство і зло, подібне до того, якого зазнала дівчинка, бере над нами верх, залишаючи нас без надії і наляканими. В древні часи це відчув юдейський народ. Він був спустошений жорстокими військами і навіть не міг уявити можливість порятунку. Його поглинув страх. Однак Бог завжди поновлював Свою неослабну присутність зі Своїм народом: “Серед тебе Господь, цар Ізраїлів, – уже ти не будеш боятися зла” (Соф. 3:15). Навіть якщо наші катастрофи є наслідком нашого бунту, Бог все одно приходить на порятунок. “Господь, Бог твій, серед тебе, – чуємо ми. – Велет спасе” (в. 17).
Які б труднощі або біди нас не спіткали, з нами Ісус, Лев з племені Юди (Об. 5:5). Як би самотньо ми не почувалися, з нами наш сильний Спаситель. Які б страхи нас не охоплювали, Бог запевняє, що Він поруч із нами.
