Деякі речі не мають ніякого значення, допоки ми не пізнаємо їх на власному досвіді. Під час своєї першої вагітності я прочитала безліч книг про пологи і прослухала розповіді багатьох жінок про їхній досвід. Однак я все одно не могла по-справжньому уявити, як усе буде відбуватись. Усе, що мало статися з моїм тілом, здавалося неможливим!
В 1-му Посланні до коринтян апостол Павло пише, що народження у Божому Царстві, спасіння, яке Бог пропонує через Христа, так само здається незбагненним для тих, хто його не пережив. Для них виглядає “божевіллям” твердження, що порятунок приходить через хрест – болісну і принизливу смерть. Однак саме цю “глупоту” Павло проповідував як засіб порятунку!
Ніхто не міг уявити, як воно має відбутися. Дехто вважав, що спасіння повинне прийти через могутнього політичного лідера або через надприродне знамення. Інші вважали, що спасіння можна віднайти в академічних чи філософських здобутках (1 Кор. 1:22). Втім Бог здивував усіх, принісши спасіння у спосіб, який матиме значення лише для тих, хто у нього повірив і пережив на власному досвіді.
Бог узяв ганебне і слабке, тобто смерть на хресті, і зробив це основою для мудрості і сили. Бог робить щось неймовірне. Він обирає немічне і немудре світу, щоб осоромити мудре (в. 27). Його несподівані та дивовижні шляхи завжди найкращі.
