Наші автори

Переглянути усе
Amy Peterson

Емі Петерсон

Емі Петерсон працює в Університеті Тейлора і займається програмою допомоги відмінникам. Вона отримала ступіть бакалавра мистецтв на факультеті Англійської літератури в Техаському Університеті – і магістра мистецтв на факультеті Міжкультурних досліджень в Уїтон-колледжі. Наразі здобуває ступінь магістра витончених мистецтв в Тихоокеанському Університеті в Сіетлі. Емі два роки викладала англійську в Південно-Східній Азії і потім займалась викладанням в США – в Каліфорнії, Арканзасі, Вашингтоні та Індіані. Незабаром видавництво“Відкриття” видасть її першу, автобіографічну книгу. Емі полюбляє читати, виготовляти клаптеві ковдри, походи і влаштовувати експерименти з виживання в екстремальних умовах.

Статті Емі Петерсон

У пошуках скарбів

Сховані скарби. Цей вислів звучить наче з якоїсь дитячої книжки. Але дивак-мільйонер Форест Фенн стверджує, що десь у Скелястих Горах заховав скриньку із золотом та ювелірними виробами на загальну суму в 2 мільйони доларів. Чимало людей вирушили на їх пошуки. Чотири чоловіки навіть загинули, намагаючись знайти ці сховані скарби.

Наше справжнє “я”

“Хто я?” – запитувала себе вицвіла м’яка іграшка з дитячої книжки Міка Інкпена “Ніщо”. Залишена у пильному куточку на горищі, ця іграшкова тварина чує, як вантажники називають її “ніщо”, і думає, що її ім’я: Ніщо.

Незмінна любов

“Я люблю тебе!” – крикнув мені татко, коли я грюкнула дверима машини й попрямувала до школи. Я навчалася у шостому класі, і кожного ранку все відбувалося за схожим сценарієм. Татко підвозив мене до школи, казав: “Гарного тобі дня! Я люблю тебе!” А я у відповідь бурмотіла: “Бувай”. Ні, я не була сердита на нього і не ігнорувала його. Просто була дуже заклопотана власними справами, і його слова пролітали мимо вух. Тим не менш, любов батька до мене залишалась незмінною.

Міцний фундамент

Минулого літа ми з чоловіком відвідали Фоллінгвотер – будинок у Пенсільванії, спроектований архітектором Френком Ллойдом Райтом у 1935 році. Я нічого подібного раніше не бачила. Райт прагнув побудувати такий дім, який би органічно вписувався в ландшафт – наче він виріс там, – і архітектор досягнув своєї мети. Він побудував будинок прямо над водоспадом, а сам стиль будівлі відображає форму скелястих виступів неподалік. Наш гід пояснила, що саме забезпечує надійність всієї конструкції: “Вся вертикальна несуча частина покоїться на великих каменях”.

Глупі вівці й добрий Пастир

Мій друг Чад рік пропрацював пастухом у штаті Вайомінг. “Вівці такі нерозумні, що їдять лише те, що бачать перед собою, – розповідав він мені. – Навіть коли вони виїдають всю траву навколо себе, то замість того щоб шукати нове пасовисько, вони просто починають їсти землю!”

Спів перед розстрілом

Двоє чоловіків, звинувачених у торгівлі наркотиками, десять років провели в камері смертників. У в’язниці вони почули про Божу любов, яку Він явив до них в Ісусі Христі, і їхнє життя цілком змінилося. Коли настав час їм іти на розстріл, вони зустріли смерть молитвою “Отче наш” і співом гімну “О, благодать”. Завдяки своїй вірі в Бога й силі Святого Духа, в’язні були спроможні зустріти смерть з неймовірною мужністю.

Запашність Христова

Спітнілий, весь у пилюці, Боб вийшов із автобуса, на якому їхав декілька годин. Він був далеко від дому, проте відчував велику вдячність за те, що його запросили на обід друзі його друзів, що жили в тому районі. У них він відразу відчув глибокий спокій. Він почувався як вдома.

Плач і надія

Якщо ви відвідаєте Національний парк в Нассау, що на Багамах, то доторкнетесь до трагічної епохи в історії людства. Там, на березі океану, є кам’яні сходи, що ведуть вгору по скелі. Цими сходами у 18-ому столітті піднімались раби, яких звозили на Багамські острови кораблями. Невільників часто розлучали з сім’ями: для них починалось нове, сповнене нелюдського ставлення життя. На вершині скелі тепер знаходиться меморіал. Зі стовбурів кедрів вирізьблені фігури жінок, що дивляться далеко в океан, де знаходиться їхня батьківщина та назавжди втрачена родина. На кожній скульптурі є сліди ударів батогів рабовласників.

Гостинність чужинців до чужинців

Коли ми з чоловіком переїхали до Сіетла, щоб жити ближче до його сестри, то не знали, де будемо мешкати. Одна помісна церква допомогла нам знайти житло, в якому було багато кімнат. Ми жили в одній спальні, а решту здавали іноземним студентам. Протягом наступних трьох років ми були чужинцями, що приймали до себе жити інших чужинців. Ми ділили будинок та їжу зі студентами з усього світу. А ще кожної п’ятниці ми проводили з ними біблійні заняття.

Малюнки любові

Ми з дітьми започаткували нову практику. Щовечора перед сном ми сідаємо за стіл, беремо кольорові олівці, свої щоденники і малюнками та записами відповідаємо на два запитання: Де я сьогодні виявив любов? Де я сьогодні не виявив любов?