Декілька років тому в мене була серйозна розмова з лікарем стосовно мого здоров’я. Я дослухався до його слів і почав відвідувати тренажерний зал та дотримуватися дієти. З часом рівень холестерину і моя вага почали зменшуватися, а моя самооцінка – зростати. Однак потім сталося дещо недобре. Помічаючи дієтичні уподобання інших людей, я почав їх засуджувати. Чи не дивно, що, отримуючи добру оцінку стосовно себе, ми використовуємо її, щоб підносити себе і принижувати інших. Схоже, люди схильні чіплятися за власні стандарти в намаганні виправдати себе і заглушити провину.

Апостол Павло застерігав филип’ян від подібних речей. Дехто покладав надію на виконання релігійних обрядів або на культурну відповідність, а Павло сказав їм, що має більше підстав цим хвалитись: “Як хто інший на тіло надіятись думає, то тим більше я” (Фил. 3:4). Проте він знав, що його родовід та обрядовість були “сміттям” у порівнянні з “познанням Христа” (в. 8). Тільки Господь Ісус любить нас такими, якими ми є, рятує нас і допомагає нам уподібнюватися Йому. Це не треба заробляти і за це не треба змагатися.

Хвастощі є поганими самі по собі, а хвастощі на підставі хибної впевненості є трагічними. Євангеліє закликає нас залишити хибну надію та об’єднатися зі Спасителем, Який нас любить і віддав Себе за нас.