Джон Харпер, сідаючи разом із шестирічною донькою на “Титанік”, навіть не уявляв, що трапиться згодом. Однак він достеменно знав, що любив Господа Ісуса Христа і прагнув, аби інші також Його пізнали. Тільки-но корабель врізався в айсберг і почав тонути, Харпер, будучи вдівцем, посадив свою маленьку дівчинку в рятівну шлюпку і поринув у навколишній хаос, намагаючись врятувати якомога більше людей. Роздаючи рятівні жилети, він, як повідомлялося, кричав: “Жінки, діти і невіруючі, сідайте в шлюпки!” Джон Харпер до останнього подиху свідчив оточуючим про Ісуса Христа. Він охоче віддав своє життя заради порятунку інших життів.

Святе Письмо говорить, що є Той, Хто дві тисячі років тому охоче віддав Своє життя, аби ви і я жили всю вічність. Ісус Христос не прокинувся одного дня і раптом вирішив померти за людський гріх. То була Його життєва місія. Під час Своєї розмови з юдейськими релігійними лідерами Господь декілька разів сказав: “Я власне життя віддаю” (Ів. 10:11, 15, 17, 18). Він не лише промовив ці слова. Він їх виконав, померши жахливою смертю на хресті. Господь Ісус прийшов для того, аби фарисеї, Джон Харпер і ми “мали життя, і подостатком щоб мали” (в. 10).