Коли в 1914 році розпочалася Перша світова війна, британський державний діяч сер Едуард Грей сказав: “Над усією Європою погасне світло, і за нашого життя воно більше не засяє”. Грей був правий. Коли “війна, яка мала припинити всі війни”, нарешті скінчилася, 20 мільйонів людей було вбито (серед яких 10 мільйонів цивільних), і ще 21 мільйон – поранено.
Спустошення можуть виникати і в нашому особистому житті, хоч і не в таких масштабах. Наш дім, місце роботи, церква або наш район також можуть бути охоплені темрявою конфлікту. Це одна з причин, чому Бог нас закликає міняти світ. Однак у цьому нам потрібно покладатися на Його мудрість. Апостол Яків написав: “А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава. А плід правди сіється творцями миру” (Як. 3:17-18).
Роль миротворця важлива своїми наслідками. Слово “правда” означає “належне становище” або “належні стосунки”. Миротворці можуть допомогти відновити стосунки. Не дивно, що Господь Ісус сказав: “Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть” (Мт. 5:9). Божі діти, покладаючись на Його мудрість, стають інструментами Божого миру, там де він найбільше потрібний.
