Сонце вже давно зайшло за обрій, як раптом у будинку зникло світло. Вдома я був із двома молодшими дітьми, і вони вперше в житті побачили знеструмлення. Повідомивши відповідну службу, я запалив декілька свічок, і ми разом з дітьми сіли на кухні навколо мерехтливих вогників. Діти нервували і почувалися розгубленими. Отже, ми почали співати. Невдовзі занепокоєння на їхніх обличчях змінилося на усмішки. Іноді в похмурі моменти нам потрібно співати.
Псалом 102 – це, можливо, один із псалмів, які читали або співали євреї після повернення на занедбану батьківщину після вигнання. У кризову мить вони мали співати. Втім не яку-небудь пісню, а пісню про Бога і про Його діла. Псалом 102 також нагадує, що Господь співчутливий, милосердний, довготерпеливий і люблячий (в. 8). Якщо ми думаємо, що над нами й досі тяжіє кара за гріх, псалом звіщає, що Бог не гнівливий: Він простив і співчуває. Є добрі речі, про які можна співати в темні часи нашого життя.
Можливо, ви перебуваєте в пітьмі та в скруті, роздумуючи, чи Бог справді добрий, і піддаючи сумніву Його любов до вас. Якщо так, тоді моліться і співайте Тому, Хто багатий в любові!
