“Є страждання, яке страшніше за бездомність, голод чи хворобу”, – написала Меггі Фергюсон у журналі “The Economist’s 1843”. Що саме вона мала на увазі? Самотність. Фергюсон описала зростаючий рівень самотності, незалежно від соціального та економічного статусу, надавши приклади того, що значить бути самотнім.

Болісне відчуття самотності не нове. Біль від самотності відображений і на сторінках стародавньої книги Еклезіяста. У цій книзі, автором якої вважають царя Соломона, сказано про смуток тих, кому бракує значимих стосунків (Екл. 4:7-8). Промовець каже, що можна накопичити багатство, втім не мати від того жодної користі, якщо немає з ким поділитися ним.

Водночас автор каже про красу стосунків, зауважуючи, що з друзями ви можете досягнути більшого (в. 9). Друзі допомагають у скрутну мить (в. 10), підтримують (в. 11) і надають захист у важких обставинах (в. 12).

Самотність – це велике страждання, тому що Бог створив нас для дружби та спілкування. Якщо ви почуваєтеся самотніми, просіть Бога допомогти вам сформувати коло близьких друзів і пам’ятайте, що віруючий насправді ніколи не самотній, тому що з ним завжди перебуває Дух Христа (Мт. 28:20).