У мого брата Пола в дитинстві діагностували важку форму епілепсії. У підлітковому віці його стан ще більше погіршився. Для нього та моїх батьків нічні години стали виснажливими, бо вночі приступи епілепсії могли тривати понад шість годин поспіль. Лікарі не могли знайти ліки, які б полегшили симптоми і зберігали його свідомим хоча б частину дня. Батьки благали в молитві: “Боже! О, Боже, допоможи нам!”

Попри емоційне спустошення і фізичне виснаження, Пол і мої батьки отримували достатньо Божої сили для кожного нового дня. Крім того, вони знаходили утіху в біблійних текстах, зокрема в книзі Плач Єремії. У ній Єремія оплакує зруйнування Єрусалима вавилонянами, згадуючи “про полин та отруту” (Плач 3:19). Однак Єремія не втратив надії. Він згадує про Боже милосердя, яке “нове… кожного ранку” (в. 23). Так само робили і мої батьки.

У якій би ситуації ви не перебували, пам’ятайте, що Бог вірний кожного ранку. День за днем Він відновлює наші сили і дарує надію. Іноді Він приносить полегшення, як це відбулося з нашою родиною. Через декілька років з’явилися нові ліки, які припинили постійні нічні приступи Пола, дарувавши нашій родині спокійний сон і надію на майбутнє.

Якщо наші душі пригнічені (в. 20), згадаймо Божі обітниці, що Його милосердя нове кожного ранку.