“Гарвардське дослідження розвитку дорослих” тривало десятиліттями, і його наслідком стало краще розуміння важливості здорових стосунків. Дослідження почалося в 1930-х роках з групи 268 студентів-другокурсників Гарвардського університету і пізніше охопило ще 456 мешканців Бостона. Кожні декілька років дослідники спілкувалися з учасниками дослідження і ретельно слідкували за їхнім станом здоров’я. Вони виявили, що наявність близьких стосунків є найбільшим фактором, який визначає щастя і здоров’я. Якщо ми оточуємо себе належними людьми, то з великою вірогідністю відчуватимемо глибоку радість.

Схожу думку апостол Павло висловлює в 1-му розділі Послання до филип’ян. Пишучи з в’язниці, Павло не може не сказати своїм друзям, що дякує за них Богу щоразу, як про них згадує, молячись “з радощами” (в. 4). Однак вони не просто друзі, вони брати та сестри в Ісусі, “спільники… в благодаті” та партнери в розповсюдженні Євангелії (в. 7). Їхні стосунки взаємодопомоги і спільності були справжніми стосунками, сформованими під впливом Божої любові та Євангелії.

Так, друзі важливі, однак співробітники в Христі є каталізаторами справжньої і глибокої радості. Ніщо інше не може поєднати нас так, як Божа благодать. І радість, яку дарують такі стосунки, сповнятиме нас навіть у похмурі періоди життя.