У кінці 1800-х років штат Міннесота опинився під навалою сарани, яка упродовж п’яти років нищила врожаї. Фермери намагались позбавитись сарани, ловлячи її смолою і спалюючи цілі поля, аби знищити відкладені яйця. У відчаї і на межі голоду багато людей запропонували в усьому штаті провести день молитви, шукаючи допомоги в Бога. Губернатор погодився і оголосив 26 квітня днем молитви.
У наступні дні після спільної молитви температура повітря піднялася і відкладені яйця почали розвиватися. Однак через чотири дні температура впала до мінусових показників, і, на радість багатьом, личинки загинули. Люди знову матимуть врожай кукурудзи, пшениці та вівса.
Молитва також призвела до порятунку Божого народу під час правління царя Йосафата. Дізнавшись про наближення величезного ворожого війська, Йосафат закликав Божий народ молитися і поститися. Люди згадували, як Господь рятував їх у минулому. Йосафат сказав, що у випадку біди, коли на народ прийде “меч укарання, чи моровиця, чи голод”, люди звертатимуться до Бога, знаючи, що Він їх почує і врятує (2 Хр. 20:9).
Бог врятував Свій народ від загарбницького війська, і Він також чує нас, коли ми в біді кличемо до Нього. Якими б не були ваші труднощі – проблеми в стосунках чи небезпека від природних явищ, – принесіть їх у молитві до Бога. Для Нього немає нічого неможливого.
