Джеймсу хотілося просто тікати з роботи через її важкість та через нерозумного начальника. Однак у нього була іпотека, а також дружина і маленька дитина, які потребували його турботи. Йому хотілося залишили цю роботу, однак дружина просила: “Давай ще почекаємо і подивимось, що Бог нам дасть”.

Минуло багато місяців, і на їхні молитви нарешті прийшла відповідь. Джеймс знайшов нову роботу, яка йому подобалася і давала можливість більше часу проводити з родиною. “Місяці очікування були важкими, – сказав він мені, – однак я радий, що дочекався втілення Божого плану у визначений Ним час”.

Непросто очікувати на Божу допомогу в часи труднощів. У нас може виникати бажання самостійно віднайти рішення. Саме так і вчинили ізраїльтяни. Через страх перед ворогами вони вирішили шукати допомоги в Єгипті, замість того, щоб звернутися за нею до Бога (Іс. 30:2). Натомість Бог їм сказав, що вони віднайдуть силу і спасіння лише тоді, коли покаються і покладуть свою надію на Нього (в. 15). Він також додав, що буде чекати, щоб помилувати їх (в. 18).

Очікування Божої допомоги потребує віри і терпіння. Проте, коли ми нарешті отримуємо Його відповідь, то розуміємо, що її варто було чекати. “Блаженні всі ті, хто надію на Нього кладе!” (в. 18). А Бог, у Свою чергу, чекає, коли ми до Нього прийдемо!