Сидячи в залі суду, я стала свідком декількох прикладів зломленості в цьому світі: дочка, що віддалена від своєї матері; подружжя, яке втратило любов один до одного і відчувало тепер лише гіркоту; чоловік, який прагнув примиритися з дружиною та возз’єднатися зі своїми дітьми. Усі ці люди відчайдушно потребували зміни сердець, зцілення ран і прояву Божої любові.
Іноді, коли здається, що навколо панує лише темрява та відчай, легко впасти в розпач. Втім Дух, Який живе в серцях віруючих у Христа (Ів. 14:17), нагадує, що Господь Ісус помер за цей відчай та біль. Прийшовши у світ Людиною, Він приніс у темряву світло (Ів. 1:4-5; 8:12). Це відображено в Його розмові з Никодимом, який під покровом темряви таємно прийшов до Ісуса, а пішов від Нього осяяний Світлом (Ів. 3:1-2; 19:38-40).
Ісус Христос сказав Никодиму: “Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне” (Ів. 3:16).
Але навіть попри те, що Ісус приніс у світ любов та світло, багато людей ще й досі залишаються в темряві гріха (вв. 19-20). Якщо ми Його учні, то в нас є світло, яке усуває темряву. Помолимося з вдячністю, щоб Господь зробив нас маяками Його любові (Мт. 5:14-16).
