Увечері 3 квітня 1968 року на місто Мемфіс у штаті Теннессі обрушився лютий шторм. Відчуваючи себе змученим і нездоровим, Мартін Лютер Кінг передумав виступати із запланованою промовою перед страйкуючими робітниками в приміщенні церкви. Однак йому зателефонували, і він з подивом дізнався, що великий натовп, попри негоду, хоче його послухати. Отже, він пішов до церковного будинку і виступав там сорок хвилин, виголосивши, як дехто каже, свою найкращу промову: “Я був на вершині гори”.
Наступного дня Мартіна Лютера Кінга вбили. Однак його промова й досі надихає пригнічених людей, даючи надію на “обіцяний край”. Перших послідовників Ісуса Христа також підтримувало обнадійливе послання – Послання до євреїв, яке написане для підбадьорення юдейських віруючих, що страждали за віру в Христа. У ньому містяться слова, які закликають не втрачати надію: “Опущені руки й коліна знеможені випростуйте” (Євр. 12:12). Юдеї знали, що ці слова взяті з Книги пророка Ісаї (Іс. 35:3).
Ми, учні Христа, покликані бігти “з терпеливістю до боротьби, яка перед нами, дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри” (Євр. 12:1-2). Якщо ми це робимо, то не знесилимось і не впадемо “на душах своїх” (в. 3).
Так, у цьому житті нас очікують бурі та шквали. Однак з Ісусом Христом ми здатні подолати життєві негаразди.
