Мені подобається настільна гра “Скребл”. Одного разу після гри друзі назвали моїм ім’ям хід, який я зробила. Я пасла задніх весь час, однак у кінці гри я склала слово з семи літер. Це означало, що гра скінчилася, і я отримала п’ятдесят додаткових балів, а також усі бали за фішки, які лишилися в моїх суперників, що перемістило мене з останнього на перше місце. І тепер той, хто під час гри пасе задніх, сподівається на вдалий хід, пам’ятаючи, що тоді сталося.
Згадування про те, що сталося в минулому, може підняти наш дух і сповнити надією. Саме це і робили ізраїльтяни, коли святкували Пасху. Пасха слугувала нагадуванням про те, що Бог зробив для ізраїльтян, коли ті були рабами в Єгипті (Вих. 1:6-14). Бог дивовижним чином врятував народ, коли той звернувся до Нього по допомогу. Він наказав ізраїльтянам помазати кров’ю одвірки дверей, аби ангел смерті “обминув” їхнє перворідне (Вих. 12:12-13). Таким чином вони врятувалися від смерті.
Минуло багато століть, і тепер віруючі в Ісуса Христа регулярно беруть участь у Вечері Господній на згадку про Його жертву на хресті заради нашого спасіння від гріха і смерті (1 Кор. 11:23-26). Згадування про прояв Божої любові в минулому надає надію для сьогодення.
