Молода мати йшла за дочкою, яка з усіх сил крутила педалі свого маленького велосипеда. Втім, набравши занадто велику швидкість, дівчинка не впоралась з керуванням, впала з велосипеда, поранила щиколотку і заплакала. Мати одразу стала на коліна, низько нахилилась і поцілувала поранене місце. І це спрацювало! Дівчинка підскочила, знову сіла на велосипед і поїхала далі. О, якби весь біль можна було б так легко заспокоїти!
Апостол Павло постійно зазнавав випробувань, втім, отримуючи утіху від Бога, він продовжував іти далі. Деякі зі своїх проблем він перерахував у 2-му Посланні до коринтян: побиття палицями і камінням, небезпеки в подорожах, брак сну та їжі, турбота про всі церкви (2 Кор. 11:23-29). Павло на особистому досвіді пізнав, що Бог є “Отець милосердя й Бог потіхи всілякої” (2 Кор. 1:3). Як мати заспокоює своє дитя, так і Бог нахиляється до нас, аби розрадити і полегшити біль.
Господь надає втіху різноманітними способами. Він може нагадати нам вірш зі Святого Письма, який нас підбадьорить. Він може спонукати друга подзвонити нам або написати листа зі словами підтримки. Проблеми можуть залишитись, однак, оскільки Бог нахиляється, щоб нам допомогти, ми здатні піднятись і йти далі.
