Кит, якого вчені назвали “Бабусею”, вочевидь розуміє, яку роль відіграє в житті “внука”. Мати китеняти нещодавно померла, а осиротіле дитинча ще недостатньо підросло, щоб вижити без захисту та турботи. На допомогу прийшла Бабуся, якій вже понад вісімдесят років. Вона навчає китеня всьому необхідному для виживання. А ще вона, замість того щоб з’їсти самій, підганяє до нього лосося, аби дитинча могло не тільки поїсти, але й пізнавати, яка риба корисна і де її знайти.
До нас також виявлена особлива пошана, і ми отримали привілей передавати майбутньому поколінню своє знання про дивовижні справи та характер Бога. Похилого віку псалмоспівець просив Бога дозволити йому розповісти про Божу силу та могутність наступному поколінню (Пс. 70:18). Він дуже хотів звіщати про Божу “правду” та “спасіння”, про які треба знати кожній людині для щасливого життя (в. 15).
Навіть якщо в нас ще немає сивини, характерної для похилого віку (в. 18), ми все одно можемо розповідати про те, як Бог виявив у нашому житті Свою любов та вірність. Отже, ми можемо сприяти духовному становленню інших людей. Наші слова можуть стати найважливішим із того, що має пізнати наш співрозмовник, аби він міг жити та процвітати в Ісусі Христі навіть посеред бід (в. 20).
