Різдвяне відео родини Баркерів було ідеальним. Три пастухи в широких халатах (молодші сини) сиділи навколо багаття на зеленій галявині. Раптом з вершини пагорба зійшов ангел – їхня старша сестра, яка виглядала чудово, хіба що тільки рожеві кросівки не відповідали загальній картині. Фонова музика стала більш напруженою, пастухи з подивом дивилися на небо. Стежка, що тягнулася крізь галявину, привела їх до немовляти – їхнього маленького братика, який лежав у сараї сучасного дизайну. Тепер старша сестра виконувала роль Марії.
Далі йшли “додаткові матеріали”, які не ввійшли в основний фільм. Діти скаржились: “Мені холодно!” “Я хочу в туалет!” “Пішли додому!” Мати декілька разів просила: “Дітки, зберіться!” Дійсність була далека від досконалості.
Ми схильні сприймати історію Різдва, як гарно змонтований фільм. Втім справжнє життя Ісуса було далеко не таким. Заздрісний Ірод намагався вбити Немовля (Мт. 2:13). Марія і Йосип не розуміли Його (Лк. 2:41-50). Світ ненавидів Його (Ів. 7:7). Деякий час “не вірували в Нього навіть брати Його” (в. 5). Служіння Ісуса завершилось страшною смертю. Однак Він переніс все це, аби прославити Свого Отця і врятувати нас.
Відео родини Баркерів закінчується словами Ісуса: “Я – дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене” (Ів. 14:6). Ось дійсність, у якій ми можемо жити. Вічно.
