Мені назначили пройти медичне обстеження. Хоча останнім часом у мене не було жодних проблем зі здоров’ям, мені все одно було страшно. В пам’яті з’являлись спогади про неочікуваний діагноз, який мені якось поставили в далекому минулому. Я знала, що Бог зі мною, і мені треба просто довіритись Йому. Однак все одно боялась.
Мене засмучував страх та брак віри. Якщо Бог завжди поряд, чому я так хвилююсь? Якось вранці я згадала історію про Гедеона.
Ангел назвав його “хоробрим мужем” (Суд. 6:12) і звелів йому воювати з мідіянітянами. Втім Гедеона охопив страх. Бог обіцяв йому Свою присутність і перемогу, однак він знов і знов шукав підтверджень (вв. 16-23, 36-40).
І Господь не засудив Гедеона за його страх. Він все розумів. Ввечері перед битвою Бог ще раз запевнив Гедеона в перемозі і навіть сказав, що йому треба зробити, аби позбавитись страху (Суд. 7:10-11).
Господь розумів і мої почуття. Його нагадування додало мені сміливості. Серце сповнилось миром і розумінням, що Він поряд зі мною, яким би не був результат. Медичний огляд пройшов добре: не було виявлено жодних проблем зі здоров’ям.
У нас є Бог, Який розуміє наші страхи і запевняє нас Своїм Словом та Духом (Пс. 22:4; Ів. 14:16-17). Поклонімося Йому з подякою, як це зробив Гедеон (Суд. 7:15).
