“Християнська свідомість починається з болісного усвідомлення, що те, що ми вважали істиною, насправді виявилось обманом”, – написав Юджин Петерсон у своїх глибоких роздумах над Псалмом 119. Цей псалом є першою піснею з “пісень прочан” (Пс. 119–133), які паломники співали на шляху до Єрусалима. Як зазначив Петерсон у книзі “Тривала покірність в одному напрямку” , ці псалми також змальовують духовну подорож до Бога.

Ця подорож може початися лише з глибокого усвідомлення власної потреби в чомусь іншому. Петерсон каже: “Людина має відчути цілковиту відразу до нинішнього стану речей, аби знайти мотивацію піти християнським шляхом… [Людина] має насититись грішним світом, перед тим як відчути апетит до світу благодаті”.

Гріховність та відчай, які ми бачимо в навколишньому світі, можуть легко знеохотити, і наша культура часто виявляє бездушну зневагу до шкоди, заподіяної іншим людям. У Псалмі 119 відверто сказано: “Я – за мир, та коли говорю, то вони – за війну!” (в. 7).

Водночас усвідомлення, що наш біль може пробудити нас до нового початку, надає зцілення і свободу. Це можливо лише завдяки Спасителю, Який може допомогти нам залишити згубний обман і попровадити нас до шляхів миру та цілісності (Пс. 120:2). Отже, розпочинаючи цей новий рік, шукаймо Бога і Його шляхів!