Поглянувши на телефон, я насупилась і зітхнула. У мене з подругою виникла серйозна незгода стосовно наших дітей, і я розуміла, що мала передзвонити і вибачитись. Мені не хотілось це робити, бо ми й досі не дійшли згоди, однак я знала, що під час нашої останньої розмови я була далеко не доброю та смиренною.
В очікуванні на дзвінок я думала: “А якщо вона мене не простить або не захоче і далі дружити?” Я пригадала слова пісні, які повернули мене до миті, коли я сповідала перед Богом свій гріх. Я відчула полегшення, бо знала, що Бог мене простив і звільнив від провини.
Ми нездатні проконтролювати реакції людей на наші спроби вирішити проблеми в стосунках. Якщо ми смиренно просимо прощення і впроваджуємо всі необхідні зміни, то дозволяємо Богу зціляти стосунки. Навіть якщо ми відчуваємо біль від невирішених проблем у взаєминах з людьми, мир з Богом можливий завжди. Божі обійми відкриті, і Він хоче виявити до нас благодать та милість, яких ми потребуємо. “Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої” (1 Ів. 1:9).
