Коли Доріс Кернс Гудвін вирішила написати книгу про Авраама Лінкольна, її лякав той факт, що про шістнадцятого президента Америки вже було написано близько чотирнадцяти тисяч книг. Що ще можна було сказати про улюбленого лідера? Однак це не зупинило Гудвін, і результатом її праці стала книга “Команда суперників: політичний талант Авраама Лінкольна”. Свіжий погляд на стиль керівництва Лінкольна зробив її книгу дуже популярною.
Апостол Іван зіткнувся з іншою проблемою, коли писав оповідь про служіння і страждання Господа Ісуса. В заключному вірші Євангелія від Івана сказано: “Багато є й іншого, що Ісус учинив. Але думаю, що коли б написати про все те зокрема про кожне, то й сам світ не вмістив би написаних книг” (Ів. 21:25). У Івана матеріалу було більше, ніж він міг використати!
Отже, стратегія апостола Івана полягала в тому, щоб зосередити увагу лише на декількох обраних чудесах (ознаках), які підтверджували твердження Ісуса: “Я є…”. Ця стратегія мала ще й вічну мету: “Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім’я Його” (Ів. 20:31). З усієї безлічі доказів Іван надав багато причин для віри в Ісуса. Кому ви можете про Нього сьогодні розповісти?
