Багато років тому подруга розповіла мені, як вона боялась перетнути вулицю, через яку проходило декілька інших доріг. “Я ніколи не бачила нічого подібного; правила перетину вулиці, яким мене навчили, здавалися неефективними. Я була настільки налякана, що просто стала на розі вулиці, дочекалась автобуса і попросила водія допомогти мені переїхати на інший бік. Минуло багато часу, перш ніж я навчилася успішно перетинати вулицю в ролі пішохода, а згодом – у ролі водія”.

Впоратись із життєвими труднощами набагато складніше, ніж проїхати небезпечний транспортний вузол. Нам невідомі життєві обставини автора Псалма 117, однак ми розуміємо, що вони були важкими і потребували молитви. “У тісноті я кликав до Господа”, – вигукнув псалмоспівець (в. 5). Його впевненість у Бозі була однозначною: “Зо мною Господь – не боюся нікого… Господь серед тих, що мені помагають” (вв. 6-7).

Немає нічого дивного в тому, що ми боїмося, коли нам треба змінити роботу, школу або житло. Погіршення здоров’я, проблеми в стосунках і брак грошей викликають хвилювання. Однак ці труднощі не означають, що Бог нас покинув. Якщо нам важко, шукаймо в молитві Його присутність.