Нещодавно ми з дружиною прибирали дім перед приходом гостей. Я помітив темні плями на білому кухонному кахлі на підлозі; щоб його очистити, мені треба було стати на коліна.
Невдовзі мене вразило усвідомлення: чим довше я чистив підлогу, тим більше помічав інші плями. Кожна видалена пляма лише робила помітнішими інші плями. Підлога на кухні раптом стала здаватись неймовірно брудною. З кожним кроком я розумів: “Наскільки б завзято я не працював, я ніколи ідеально не вичищу підлогу”.
Дещо подібне Святе Письмо говорить про наші безуспішні зусилля самостійно впоратися з гріхом. Спостерігаючи за відчаєм Божого народу в намаганні відчути Його спасіння (Іс. 64:5), пророк Ісая написав: “І стали всі ми, як нечистий, а вся праведність наша – немов поплямована… одіж” (в. 6).
Однак Ісая знав, що завдяки Божій доброті надія є завжди. Отже, він молився: “О Господи, Ти – наш Отець, ми глина, а Ти наш ганчар” (в. 8). Пророк Ісая знав, що лише Бог може по-справжньому нас очистити, допоки найбільші плями не стануть “білі, мов сніг” (Іс. 1:18).
Ми нездатні вичистити наші душі від плям гріха. На щастя, ми можемо отримати спасіння в Тому, Чия жертва повністю нас очищає (1 Ів. 1:7).
