У сучасному світі все більше людей почувають себе самотніми. Починаючи з 1990 року, кількість американців, у яких немає друзів, зросла в чотири рази. У деяких європейських країнах відсоток тих, хто почувається самотнім, зріс до 20, а в Японії літні люди вдавались навіть до вчинення злочинів, аби мати товаришів хоча б у в’язниці.

Для подолання епідемії самотності підприємці винайшли “рішення” – оренда друга. “Орендований” на годину друг зустрінеться з вами в кафе для спілкування або супроводжуватиме вас на вечірку. В одного з таких “друзів” запитали, хто здебільшого замовляє таку послугу. “Самотні професіонали від 30 до 40 років, які багато працюють і не мають часу для дружніх стосунків”, – відповів той.

У 4-му розділі книги Еклезіяста описана людина, яка зовсім самотня, без “сина чи брата”. І “немає кінця” її невтомній праці, втім досягнутий успіх не приносить задоволення (в. 8). “Та для кого дбаю?” – питає вона. Набагато краще інвестувати в стосунки, які полегшать робоче навантаження і дадуть підтримку під час труднощів (вв. 9-12). Бо, зрештою, успіх без дружби – то “марнота” (в. 8).

Еклезіяст каже, що “нитка потрійна не скоро пірветься” (в. 12). Втім не швидко вона і плететься. Оскільки справжніх друзів не орендуєш, будемо інвестувати час у розвиток дружніх стосунків, у яких Бог є третьою ниткою, яка міцно тримає нас разом.