Про ощадливість тітки Маргарет складали легенди. Після її смерті племінниці почали з ностальгією в серці перебирати її речі. У ящику, акуратно поміщеному в маленькій пластиковій коробці, вони знайшли набір коротких ниток. На ящику було написано: “Нитки, занадто короткі для використання”.
Що мотивує людину зберігати і підписувати те, що не можна використати? Можливо, ця людина колись пережила великі труднощі.
Коли ізраїльтяни вийшли з єгипетського рабства, то залишили позаду важке життя. Однак вони швидко забули про Боже диво їхнього порятунку і почали скаржитись на брак їжі.
Бог хотів, аби вони Йому довіряли. Він дав їм манну для харчування в пустелі і сказав Мойсею: “Народ виходитиме й щоденно збиратиме, скільки треба на день” (Вих. 16:4). Бог також повелів їм збирати подвійну порцію на шостий день, бо в суботу манна не буде падати з неба (вв. 5, 25). Частина ізраїльтян послухалась, а частина – ні, з очікуваними наслідками (вв. 27-28).
У часи достатку і в часи нужди люди у відчайдушному намаганні все контролювати схильні хапати те, що можуть, і накопичувати здобуте. Однак немає жодної потреби брати все до наших рук. Немає жодної потреби зберігати “залишки ниток” і все це накопичувати. Ми віримо в Бога, Який обіцяв: “Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе” (Євр. 13:5).
