Пішовши на карантин через пандемію, наша сім’я взялася за амбітний проєкт: зібрати пазл із дев’ятнадцяти тисяч елементів. Ми працювали майже щодня, і часто здавалося, що нічого не змінюється. Нарешті через п’ять місяців ми вставили в потрібне місце останній шматочок пазла. Картина розміром три на два метри зайняла більшу частину підлоги у вітальні.
Іноді мені здається, що життя – це великий та складний пазл. Багато елементів начебто знаходяться на своїх місцях, але ще більша їх кількість безладно розкидана по підлозі. Хоч я і знаю, що Господь працює наді мною, роблячи більш схожою на Христа, іноді мені важко побачити прогрес.
Тому мене дуже втішають слова апостола Павла в Посланні до филип’ян, де він із радістю молиться за своїх читачів, дякуючи Богові за їхню працю (Фил. 1:3-4). Але його радість ґрунтувалася не на здібностях филип’ян, а на впевненості в Бозі. Павло був переконаний, “що той, хто в вас розпочав добре діло, виконає його аж до дня Христа Ісуса” (в. 6).
Бог обіцяв довести Свою справу в нас до кінця. Немов у головоломці, у нас можуть бути ділянки, які потребують особливої уваги. І бувають часи, коли здається, що ми майже не рухаємось уперед. Але ми можемо бути впевнені, що незмінний Господь один за одним вставляє важливі елементи в потрібні місця.
