Бізнес-аналітик Френсіс Еванс дослідив роботу 125 страхових агентів, аби зрозуміти їхню формулу успіху. На диво, рівень компетенції не відігравав ключову роль. Натомість Еванс виявив, що клієнти були схильні купувати страховку в агентів, які дотримуються таких самих політичних поглядів, мають таку саму освіту і навіть однакового зросту з ними. Вчені називають це явище гомофілією, тобто тяжінням до людей, які на нас схожі.

Гомофілія виявляється і в інших життєвих сферах, наприклад, у нашій схильності брати шлюб і дружити з тими, хто подібний до нас. Водночас, якщо ми віддаємо перевагу лише людям “нашого виду”, в суспільстві може виникати поділ на расові, політичні та економічні касти.

У першому столітті юдеї спілкувались лише з юдеями, греки – з греками, а багаті та бідні взагалі ніколи не перетинались. Однак у Посланні до римлян 16:1-16 апостол Павло описує церкву в Римі, членами якої серед інших є Прискилла й Акила (юдеї), Епенет (грек), Фіва (“благодійниця для багатьох”) та Філолог (поширене ім’я для рабів). Що ж зібрало разом таких різних людей? Їх зібрав Ісус, у Якому “нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного” (Гал. 3:28).

Цілком природно бажати жити, працювати і ходити до церкви з людьми, подібними до нас. Однак Ісус спонукає нас вийти за межі цього. У розпорошеному світі Він об’єднує нас в одну родину.