Багато років Джон створював у церкві проблеми. Він був запальним, вимогливим і часто грубіянив. Постійно скаржився, що його погано “обслуговують”, а керівництво та добровільні помічники не справляються зі своїми обов’язками. Чесно кажучи, любити його було не просто.
Тому коли стало відомо, що в Джона діагностували рак, мені було важко молитися за нього. Постійно згадувалися його різкі слова та неприємний характер. Але, пам’ятаючи Христове вчення, я кожного дня підносив за Джона коротку молитву. Декілька днів потому я виявив, що почав рідше згадувати його негативні якості. Мабуть, йому зараз дуже боляче й самотньо , – думав я.
Молитва, як я зрозумів, не тільки розкриває перед Богом те, що ми відчуваємо по відношенню до інших, але й дозволяє Йому втрутитися і вкласти в наші думки небесну перспективу. Святий Дух повільно, але правильно змінює наше серце. Не дивно, що заклик Господа Ісуса любити ворогів пов’язаний із закликом до молитви: “Моліться за тих, хто кривду вам чинить” (Лк. 6:28).
Мушу зізнатися, що й сьогодні, думаючи про Джона, я відчуваю змішані почуття. Але за допомогою Святого Духа я вчуся дивитися на нього очима Бога і бачити в ньому людину, яку потрібно прощати і любити.
