Багато років тому Джулія Ландсман проходила прослуховування на посаду першого валторніста оркестру Метрополітен-опера в Нью-Йорку. Претенденти грали за ширмою, щоб у суддів не виникало упередженого ставлення. Ландсман пройшла прослуховування на “відмінно” і в підсумку виграла конкурс. Але коли вона з’явилася з-за ширми, деякі з суддів-чоловіків з відвертим невдоволенням відійшли в кінець зали і повернулися до неї спиною. Очевидно, їм хотілося побачити когось іншого.
Коли ізраїльтяни захотіли мати царя, Бог пішов їм назустріч і запропонував вродливого і сильного Саула. Такими були царі в інших народів (1 Сам. 8:5; 9:2). Але оскільки серце Саула вирізнялося маловір’ям і непослухом, Бог послав Самуїла помазати нового царя. Самуїл прийшов у дім Єссея і, побачивши його високого і статного первістка Еліява, подумав, що Господь вибрав царем його. Однак Бог кинув виклик упередженому ставленню Самуїла, сказавши: “Чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце” (в. 7). У результаті головою Божого народу був поставлений білявий юнак Давид (в. 12).
Оцінюючи придатність людини для Своїх цілей, Бог дивиться на характер, волю та мотиви. І Він закликає нас дивитись на світ і людей так само, як дивиться Він – звертаючи увагу не на зовнішні дані, а на те, що ховається за ними.
