У книзі “Приховані фігури” розповідається про підготовку Джона Гленна до польоту в космос. У 1962 році комп’ютери були ще схильні до збоїв. Гленн не довіряв їм і хвилювався за розрахунки для запуску. Однак він знав, що одна розумна жінка може прорахувати необхідні цифри. Він їй довіряв. “Якщо вона скаже, що все гаразд, – говорив Гленн, – я готовий іти”.
Кетрін Джонсон була вчителькою і матір’ю трьох дітей. Вона любила Ісуса і служила в церкві. Бог благословив Кетрін видатним розумом. Наприкінці 1950-х років НАСА звернулося до неї з проханням допомогти з космічною програмою. Вона була “розумною жінкою” Гленна, одним із “живих комп’ютерів”, яких вони найняли в той час.
Не всі ми покликані бути геніальними математиками, однак Бог закликає нас до інших речей: “Кожному з нас дана благодать у міру дару Христового” (Еф. 4:7). Нам треба поводитись “гідно покликання” (в. 1). Ми також є частиною тіла, кожна частина якого виконує свою роботу (в. 16).
Розрахунки Кетрін Джонсон підтвердили траєкторію польоту. Запуск Гленна на орбіту був наче “влучання в яблучко”. Але це було лише одне з покликань Кетрін. Пам’ятайте, що вона також покликана бути матір’ю, вчителькою і церковним служителем. Ми можемо запитати себе, до чого Бог нас покликав. Чи ми “готові йти”, застосовуючи дари благодаті, якими Він нас обдарував, і жити гідно нашого покликання?
