“Немає кращого місця, ніж дім”, – каже Дороті, клацаючи підборами своїх рубінових черевичків. У книзі “Чарівник країни Оз” це було все, що потрібно, аби дивовижним чином перенести Дороті і Тото з країни Оз до їхнього будинку в Канзасі.
На жаль, рубінових черевичків на всіх не вистачить. Багато хто поділяє тугу Дороті за домом, однак знайти цей дім – місце власної приналежності – іноді доволі складно.
Одним із наслідків життя у швидкоплинному світі є відчуття відчуженості – сумніви, чи ми знайдемо коли-небудь місце своєї справжньої приналежності. Це почуття може відображати ще глибшу дійсність, описану Клайвом Льюїсом: “Якщо я знаходжу в собі бажання, яке не може задовольнити жоден досвід у цьому світі, найімовірніше пояснення полягає в тому, що я був створений для іншого світу”.
У ніч перед розп’яттям Ісус запевнив Своїх друзів у наявності такого дому, сказавши: “Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас?” (Ів. 14:2). Дім – це те місце, де нас чекають і люблять.
Втім зараз ми також можемо бути вдома. Ми є частиною Божої родини, Церкви, і живемо в спільноті з нашими братами та сестрами в Христі. А до того дня, коли Ісус забере нас до дому, якого так прагнуть наші серця, ми можемо жити в Його мирі та радості. З Ним ми завжди вдома.
