У своєму есе “Служіння і спектр” професор Даніель Боумен-молодший пише про складність прийняття рішень стосовно того, як служити в церкві людині з аутизмом. Він пояснює: “Люди з аутизмом повинні кожного разу прокладати новий шлях вперед, унікальний шлях, який враховує… розумову, емоційну та фізичну енергію… час на усамітнення/перезарядку; сенсорні можливості та рівень комфорту… час доби; чи цінують нас за наші сильні сторони і чи пристосовуються до наших потреб, а не виключають через уявні недоліки; і багато іншого”.

Боумен вважає, що належним рішенням ситуації може стати взаємодопомога, про яку апостол Павло говорить у 12-му розділі 1-го Послання до коринтян. У віршах 4-6 Павло описує, як Бог унікально обдаровує кожного віруючого “на користь” (в. 7). Кожен є “потрібним” членом тіла Христового (в. 22). Якщо церкви зрозуміють унікальність покликання та обдарування кожної людини, і не будуть вимагати від усіх однакового служіння, вони зможуть підтримувати своїх членів у служінні відповідно до їхніх дарів.

Отже, кожна людина може віднайти процвітання та цілісність у тілі Христа, а також бути впевненою у власній цінності (в. 26).