У притчі “Мудра жінка” Джордж Макдональд розповідає про двох дівчат, чий егоїзм приносить страждання всім, у тому числі їм самим, доки мудра жінка не проводить їх через низку випробувань, щоб допомогти їм знову стати “прекрасними”.

Після того, як дівчата провалюють кожне випробування і страждають від сорому та ізоляції, одна з них, Розамонда, нарешті усвідомлює, що не може себе змінити. “Чи не могла б ти мені допомогти?” – запитує вона мудру жінку. “Тепер, коли ти просиш, зможу”, – відповідає та. І з Божою допомогою, яку уособлювала мудра жінка, Розамонда починає змінюватись. Потім вона запитує, чи пробачила б жінка всі ті неприємності, які вона їй заподіяла. “Якби я тобі не пробачила, – каже жінка, – то ніколи б тебе не покарала”.

Бувають випадки, коли Бог нас дисциплінує. Його виправлення пов’язане не з відплатою, а з батьківською турботою про наше благополуччя (Євр. 12:6). Бог бажає, щоб ми “стали учасниками Його святості” та приносили “мирний плід праведності” (вв. 10-11). Егоїзм приносить страждання, а святість робить нас цілісними, радісними та прекрасними.

Розамонда запитує мудру жінку, як вона може любити таку егоїстичну дівчину, як вона. Нахилившись, щоб поцілувати її, жінка відповідає: “Я бачила, якою ти станеш”. Боже виправлення приходить з любов’ю і бажанням зробити нас такими, якими ми повинні бути.