У людей, паралізованих внаслідок травм спинного мозку, з’явився новий привід для надії. Німецькі дослідники знайшли спосіб стимулювати ріст нервових клітин для відновлення сполучень між м’язами та мозком. Відновлення частин тіла дозволило паралізованим мишам знову ходити. Тестування продовжиться, щоб визначити, чи є ця терапія безпечною та ефективною для людей.

Те, чого прагне досягти наука для тих, хто страждає від паралічу, Ісус робив через чудеса. Коли Він прийшов до купальні у Віфесді, до місця, де багато хворих перебували в надії на зцілення, то розшукав серед них чоловіка, який “тридцять і вісім років був недужим” (Ів. 5:5). Переконавшись, що цей чоловік дійсно бажає зцілитись, Христос звелів йому встати і ходити. “І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє – та й ходив” (в. 9).

Бог не обіцяв, що зцілить усі наші фізичні недуги – у купальні були й інші люди, яких Ісус не зцілив того дня. Однак ті, хто Йому довіряє, можуть отримати духовне зцілення, яке Він приносить. Відчай у серці змінюється на надію, гіркота на благодать, ненависть на любов, звинувачення на готовність прощати. Жодне наукове відкриття не може запропонувати нам таке зцілення; воно приходить лише через віру.