Керівники навчальних закладів рідко визнають свою провину, коли в їхніх стінах трапляється трагедія. Однак через рік після самогубства 17-річного учня престижна школа визнала, що вона “трагічно не змогла його захистити”. Над учнем постійно знущалися, а керівництво школи, незважаючи на те, що знало про жорстоке поводження, не зробило нічого, щоб його захистити. Тепер школа зобов’язалась вжити значних заходів для боротьби з булінгом і краще піклуватись про психічне здоров’я учнів.

Шкода, заподіяна булінгом, є яскравим прикладом сили слова. Книга приповістей навчає нас ніколи не ставитись легковажно до впливу, який справляють слова, бо “смерть та життя – у владі язика” (Пр. 18:21). Те, що ми говоримо, може піднести або розчавити іншого. У найгіршому випадку, жорстокі слова можуть стати фактором, що сприяє буквальній смерті.

Як же ми можемо дарувати життя словами, які говоримо? Святе Письмо навчає, що наші слова походять або від мудрості, або від нерозумності (Пр. 15:2). Ми знаходимо мудрість, наближаючись до Бога, джерела життєдайної сили мудрості (Пр. 3:13, 17-19).

Ми повинні серйозно ставитись до своїх слів, а також піклуватися і захищати тих, кого образили інші. Грубі слова можуть вбивати, однак слова співчуття можуть зцілювати, стаючи “деревом життя” (Пр. 15:4) для тих, хто нас оточує.