“Пілігрим” – так називається мюзикл, заснований на алегоричному зображенні життя християнина в книзі “Подорож Пілігрима”. У цій історії всі невидимі сили духовного світу стають видимими для глядачів. Персонаж Царя, що представляє Бога, присутній на сцені майже протягом усієї вистави. Він одягнений у білий одяг і активно блокує атаки ворога, ніжно обіймає тих, кому боляче, та підштовхує інших до добрих справ. Незважаючи на Його незамінну роль, головні людські персонажі не можуть фізично бачити Царя; вони бачать лише результати Його дій.

А чи не так само живемо і ми, коли в нашому житті діє справжній Цар, хоча ми і не бачимо Його фізично? У скрутний час пророк Даниїл отримав видіння від небесного посланця (Дан. 10:7), який був посланий у відповідь на його щирі молитви (в. 12). Посланець пояснив, що духовна війна затримала його прихід, тому необхідно було відправити ангельську підмогу (в. 13). Даниїлу нагадали, що хоча він і не міг бачити Бога, його оточували докази Божої турботи та уваги. “Не бійся, любий мужу”, – підбадьорив його небесний посланець (в. 19). У кінці “Пілігрима”, коли головний герой після багатьох поневірянь досягає небесних дверей, він вперше радісно вигукує: “Я бачу Царя!” Поки ми не побачимо Його новими очима в небі, ми шукаємо Його дії в нашому сьогоднішньому житті.