Баскетбольна команда університету Ферлі Дікінсона грала слабо. Коли гравці вийшли на майданчик, на трибунах глядачі почали глузувати з них. Всі чекали на розгром прямо в першій чверті, але команда змагалася з усієї сили. І тоді в залі раптом залунала їхня бойова пісня, хоча музикантів із собою вони не взяли. Оркестр Дейтонського університету вивчив пісню суперників за кілька хвилин до гри. Музиканти могли просто грати знайомі композиції, але вирішили таким чином підтримати гостей.

Вчинок цієї групи можна розглядати як символ єдності, описаної в Посланні до филип’ян. Апостол Павло закликає жити в єдності та мати “один розум” (Фил. 2:2), бо як вони, так і ми, об’єднані в Ісусі Христі. Заради цього апостол заохочував відмовитись від егоїстичних амбіцій і ставити інтереси інших вище за свої власні.

Ставити інших вище за себе не завжди є природним процесом, втім саме так ми можемо наслідувати Христа. “Не робіть нічого підступом або з чванливості, але в покорі майте один одного за більшого від себе” (в. 3). Замість того, щоб зосереджуватись виключно на собі, “нехай кожен дбає… і про інших” (в. 4).

Як ми можемо підтримати ближніх? Уважно ставлячись до їхніх інтересів та надаючи все, що їм може знадобитись у житті.