Ми поспішили до ресторану швидкого харчування, щоб разом пообідати під час короткої робочої перерви моєї подруги Джеррі. Приблизно в той самий час прямо перед нами в ресторан ввійшло шестеро молодих людей. Знаючи, що у нас не так багато часу, ми внутрішньо висловили своє невдоволення. А ті люди двома групами стали біля обох кас, намагаючись першими зробити замовлення. Потім я почула, як Джеррі прошепотіла слова Христа: “Будьте ж милосердні”. Ого! Безумовно, було б добре, якби нас пропустили першими, але ж яким це стало чудовим нагадуванням про необхідність думати про потреби і бажання інших, а не тільки про свої власні.

Біблія вчить, що любов довготерпелива, милосердна, безкорислива, що вона “не рветься до гніву” (1 Кор. 13:5). “Вона часто… віддає перевагу благополуччю, вигоді та задоволенню інших, а не власному”, – писав про цю любов коментатор Метью Генрі. Божа любов перш за все думає про інших.

У світі, де багато дратівливих людей, ми часто маємо нагоду звернутися до Бога з проханням про допомогу в прояві терпіння та доброти до інших (в. 4). У Книзі приповістей 19:11 сказано: “Розум людини припинює гнів її, а величність її – перейти над провиною”.

Саме такі вчинки любові приносять Богу славу, і Він може використовувати їх, аби донести невіруючим вістку про Свою любов.

Отож, з Божою допомогою користуймося кожною можливістю проявити милосердя.